Знаки виконання: як гучно, як швидко і куди йти
Ноти кажуть, які звуки грати. Знаки навколо них кажуть, як: тихо чи гучно, повільно чи швидко, коротко чи зв’язно. Деякі знаки — це навіть стрілки, які відсилають назад або вперед, як на мапі. Натискайте кнопки, щоб почути кожен знак, а потім пройдіть мапою пальцем.
У цьому уроці

Динаміка: як гучно
Те, наскільки гучно чи тихо ви граєте, називається динамікою. Дві головні літери — p, piano (тихо), і f, forte (гучно). Поставте перед ними m, mezzo (наполовину), — і вийдуть середні сходинки: mp — помірно тихо, mf — помірно гучно. Подвойте літеру, щоб піти далі: pp — дуже тихо, ff — дуже гучно.
Тож драбинка від тихого до гучного виглядає так: pp, p, mp, mf, f, ff. Це не точні числа на шумомірі. Їх порівнюють між собою: p у труби все одно гучніше, ніж p у гітари. Важливо, що p тихіше, ніж mf, а f — гучніше.
- Коротка мелодія, зіграна тихо.
- Та сама мелодія, зіграна гучно.
- Один акорд піднімається драбинкою: pp, p, mp, mf, f, ff.
Спробуйте: скажіть «доброго ранку» на p, потім на mf, потім на f. Ті самі слова, три різні динаміки.
Гучніше й тихіше
Часто гучність у музиці змінюється потроху. Crescendo (cresc.) означає поступово гучніше. Decrescendo або diminuendo (decresc., dim.) означає поступово тихіше. Замість слів у нотах може стояти довгий клин під нотами, його часто називають «вилочкою»: та, що розкривається (як розтягнутий <), — гучніше, та, що закривається (як розтягнутий >), — тихіше.
Не плутайте довгу вилочку з маленьким знаком > над однією нотою. Цей маленький знак — акцент, його ви почуєте нижче. Інші італійські слова про гучність — в уроці «Італійські терміни».
- Мелодія починається тихо й до кінця стає гучнішою.
- Та сама мелодія починається гучно й затихає.
Темп: як швидко
Слово темпу на початку каже, як швидко йде доля. Largo — дуже повільно й широко, Andante — спокійним кроком, Moderato — помірно, Allegro — швидко й жваво, Presto — дуже швидко. У багатьох п’єсах ще надруковано число, наприклад ♩ = 92, — це 92 удари на хвилину (BPM).
Ось приблизні орієнтири: Largo близько 40–60 BPM, Andante близько 76–108, Moderato близько 108–120, Allegro близько 120–156, Presto близько 168–200. У різних книжках і на різних метрономах числа трохи відрізняються, і кожна п’єса має своє відчуття. Нижче та сама коротка фраза звучить у чотирьох темпах. Швидкі варіанти грають її більше ніж один раз, щоб ви встигли в неї вслухатися.
Деякі слова змінюють швидкість по ходу музики. Ritardando (rit.) означає поступово сповільнювати, як велосипед, що котиться й зупиняється, а a tempo — повернутися до попередньої швидкості. Повний список — в уроці «Італійські терміни».
- Фраза на 50 BPM: повільно й широко.
- Та сама фраза на 92 BPM, спокійним кроком (звучить двічі).
- Та сама фраза на 138 BPM: швидко й жваво (звучить двічі).
- Та сама фраза на 184 BPM: дуже швидко (звучить тричі).
- Звучить двічі: удруге останній такт поступово сповільнюється.
Спробуйте: поставте метроном на 60, потім на 92, потім на 138 і крокуйте на місці під кожен темп. Який із них схожий на Andante?
Коротко чи зв’язно: стакато й легато
Маленька крапка над нотою або під нею означає staccato (стакато): зіграйте ноту коротко й уривчасто, з невеликою тишею після неї, ніби лопаєте бульбашки одну за одною. Дуга над кількома різними нотами — це ліга: грайте їх legato (легато), плавно й зв’язно, без проміжків, ніби ведете лінію, не відриваючи олівця.
Така ліга схожа на лігу з уроку «Ритм і тривалості нот», але це не одне й те саме. Та ліга з’єднує дві ноти однакової висоти в один довший звук. Ліга над різними нотами каже з’єднати їх плавно. Послухайте ту саму мелодію, зіграну обома способами.
- Кожна нота перетікає в наступну, без проміжків.
- Та сама мелодія з короткими, пружними нотами й крихітними паузами.
Акценти й фермата
Акцент, маленький знак > над нотою або під нею, означає: зіграйте цю ноту сильніше за сусідні, ніби кажете одне слово в реченні гучніше. Акценти можуть змінити відчуття мелодії. У прикладі в кожному такті вісім швидких нот з акцентами на 1-й, 4-й і 7-й, тому ви чуєте їх групами 3 + 3 + 2.
Фермата 𝄐 — дуга з крапкою під нею — означає: тримайте цю ноту (або паузу) довше, ніж написано. Наскільки довше, вирішує виконавець або диригент. Це як поставити відео на паузу в улюбленому моменті, а потім знову натиснути «відтворити».
- Швидкі ноти, усі однакової сили.
- Ті самі ноти з акцентами на 1-й, 4-й і 7-й у кожному такті.
- Мелодія звучить від початку до кінця рівно в темпі.
- Та сама мелодія: висока нота в 2-му такті звучить довше, потім долі йдуть далі.
Репризи, 1-ша і 2-га вольти
Щоб заощадити папір, ті самі такти не друкують двічі. Знак повтору (реприза) — дві крапки поруч із товстою подвійною тактовою рискою (𝄇) — каже: поверніться й зіграйте цю частину ще раз. Повертатися треба до парного знака початку (𝄆), а якщо його немає — на самий початок.
Іноді вдруге частина закінчується інакше. Дужки з цифрами 1. і 2. показують 1-шу і 2-гу вольти. Першого разу грайте 1-шу вольту й повертайтеся. Другого разу пропустіть 1-шу вольту й одразу переходьте до 2-ї. У прикладі мапа така: 𝄆 такт A, такт B, [1. вольта 1] 𝄇 [2. вольта 2]. Тому ви чуєте A, B, вольту 1, потім A, B, вольту 2.
- A, B, 1-ша вольта (веде назад), A, B, 2-га вольта (завершує).
D.C., D.S., Fine і Coda: ідіть за стрілками
D.C. (da capo) означає повернутися на початок. D.S. (dal segno) означає повернутися до знака 𝄋. До них додають слова, які кажуть, де зупинитися: al Fine — грати до слова Fine і там закінчити. al Coda — грати до напису «To Coda» 𝄌, а потім перескочити вперед до коди — завершального розділу, що починається з того самого знака.
Приклад 1, D.C. al Fine. На мапі чотири такти: 1, 2 (Fine), 3, 4 (D.C. al Fine). Ви граєте 1, 2, 3, 4, повертаєтеся на початок, знову граєте 1 і 2 й зупиняєтеся на Fine. Приклад 2, D.S. al Coda. Мапа така: вступ, 𝄋 такт 2, такт 3 (To Coda 𝄌), такт 4 (D.S. al Coda), потім кода. Ви граєте вступ, 2, 3, 4, повертаєтеся до знака й граєте 2 і 3, а потім перескакуєте до коди.
Одна звичка, яку корисно знати: коли ви повертаєтеся за D.C. або D.S., музиканти вдруге зазвичай пропускають знаки повтору й грають лише останню вольту, якщо в нотах чи в диригента не сказано інакше.
- Такти 1, 2, 3, 4, потім з початку 1 і 2 й зупинка на Fine.
- Вступ, 2, 3, 4, назад до знака на 2 і 3, потім перехід до коди.
Спробуйте: перш ніж грати нову п’єсу, проведіть пальцем маршрутом. Спочатку знайдіть усі знаки повтору, дужки вольт, 𝄋, Fine і 𝄌, потім натисніть «відтворити» й ідіть за стрілками.
Звук фортепіано: Salamander Grand Piano, автор Alexander Holm (ліцензія CC BY 3.0).