Складніший ритм: тріолі, синкопи, свінг, мішані розміри
В уроках «Ритм і тривалості нот» і «Такти і розмір» кожна доля акуратно ділилася на дві, а в кожному такті було 2, 3 або 4 долі. Справжня музика з цим грається: долі діляться на три, акценти потрапляють у несподівані місця, а в деяких тактах 5 або 7 долей. Кожна ідея нижче має кнопки парами, щоб різницю можна було почути одразу.
У цьому уроці

Тріолі: три замість двох
Зазвичай доля ділиться на дві восьмі. Тріоль натомість втискає в ту саму долю три рівні ноти. Її пишуть із маленькою цифрою 3 над групою, часто з дужкою. Доля не стає довшою; кожна нота просто стає трохи коротшою — як поділити один торт на трьох друзів, а не на двох.
Щоб її порахувати, кажіть на кожну долю слово з трьох складів, наприклад «ма-ли-на», і тримайте долі такими ж рівними, як раніше. Натисніть перші дві кнопки: темп той самий, доля та сама, спочатку по дві ноти на долю, потім по три.
Коли одна рука грає по дві ноти на долю, а інша по три, виходить «два проти трьох». Збігається лише перша нота кожної долі, решта потрапляє між ними, і від цього виникає м’яке, перекотисте відчуття.
- Восьмі: дві рівні ноти на кожну долю.
- Тріолі: три рівні ноти в ту саму долю.
- Низькі ноти грають по дві на долю, а високі — по три.
Спробуйте: повільно постукуйте ногою й на кожен удар кажіть «ма-ли-на», потім перейдіть на «виш-ня». Нога не повинна змінювати швидкість.
Синкопа: акцент у несподіваному місці
В уроці «Такти і розмір» перша доля кожного такту була найсильнішою. Синкопа переносить поштовх туди, де ми його не чекаємо: нота починається на слабкій долі або між долями (на «і»), і її тягнуть або виділяють, тож сильна доля замовкає.
Це як несподіваний крок у танці. Рівна доля триває внизу, а мелодія трохи забігає вперед. Саме цей натяг між ними робить музику пружною. Регтайм відомий своїм синкопованим, «рваним» ритмом, а латиноамериканська музика, джаз і поп теж повні синкоп.
Натисніть кнопки: та сама мелодія з тими самими барабанами, спочатку кожна нота на долю, потім ноти зсунуто на «і».
- Кожна нота починається на долю.
- Майже ті самі ноти, але тепер вони починаються між долями.
Спробуйте: плескайте на 1 2 3 4. Потім далі рахуйте цифри вголос, але плескайте лише на «і» між ними.
Свінг: довга-коротка восьма
Якщо грати пари восьмих цілком рівно, музика звучить «прямо». У свінгу кожну пару грають як довгу й коротку: перша нота займає більшу частину долі, а друга коротша й легша — трохи схоже на ритм, коли скачеш підстрибом.
Зазвичай це пояснюють через тріолі: перша нота триває як дві ноти тріолі, а друга — як одна, тобто приблизно 2 до 1. Справжні музиканти весь час це підлаштовують: джазмени на повільних темпах зазвичай свінгують ширше, а на швидких — майже рівно. У нотах при цьому зазвичай усе одно написано прості восьмі, а слово на кшталт «Swing» угорі каже грати їх довго-коротко.
Натисніть кнопки, щоб почути ту саму мелодію спочатку рівно, а потім зі свінгом.
- Пари восьмих, цілком рівні.
- Ті самі пари, зіграні довго-коротко, приблизно 2 до 1.
Доля на два чи на три: 3/4 чи 6/8?
В одних розмірах кожна доля ділиться на дві: так у 2/4, 3/4 і 4/4. В інших кожна доля ділиться на три, тому одна доля — це чвертна нота з крапкою (завдовжки як три восьмі). У 6/8 дві такі долі, у 9/8 — три, у 12/8 — чотири. (В англійських книжках це називають simple і compound time. В українській теорії розміри ділять на прості, складні й мішані інакше — там, наприклад, 4/4 вважається складним, — тому тут ми говоримо просто про поділ долі на два або на три.)
І в 3/4, і в 6/8 у такті шість восьмих, тому на вигляд вони схожі, але ноти згруповано по-різному. 3/4 — це три групи по дві: РАЗ і ДВА і ТРИ і. 6/8 — це дві групи по три: РАЗ два три ЧОТИРИ п’ять шість. Один крокує як вальс, інший гойдається двома великими помахами.
12/8 — це чотири великі долі, кожна ділиться на три. Звучить як 4/4 з тріолями на кожній долі, і його часто можна почути в повільному блюзі.
- Шість восьмих по 2+2+2: три сильні долі.
- Шість восьмих по 3+3: дві сильні долі.
- Чотири великі долі по три ноти, у дусі повільного блюзу.
Мішані розміри: 5/4 і 7/8
У деякій музиці такти по 5 або 7 долей. Такі такти ми майже завжди чуємо як суміш коротких груп по 2 і 3. 5/4 зазвичай звучить як 3+2 або 2+3. Відомий приклад — «Марс, вісник війни» із сюїти Густава Голста «Планети» (написана в 1914–1917 роках): майже всю п’єсу повторюється наполегливий малюнок у 5/4. У джазі п’єса «Take Five», яку написав Пол Дезмонд і 1959 року записав квартет Дейва Брубека, теж у розмірі 5/4.
7/8 — це сім швидких восьмих, дуже часто згрупованих 2+2+3: коротко, коротко, довго. Багато танців Балкан використовують такі групування; наприклад, болгарська ручениця — танець 2+2+3. Рахуйте так: «РАЗ два, РАЗ два, РАЗ два три».
Натисніть кнопки: барабани й низькі ноти позначають початок кожної групи.
- П’ять долей у такті, чути як три плюс два.
- Сім швидких нот: коротко, коротко, довго.
Як почути групування
Спочатку знайдіть найдрібнішу рівну пульсацію: найшвидші ноти, які йдуть з однаковою швидкістю. Потім прислухайтеся до нот, які здаються важчими: низький барабан, нота в басі або зміна акорду. Порахуйте дрібні пульсації від однієї важкої ноти до наступної й запишіть групи: 3+3 — це 6/8, 2+2+2 — це 3/4, а 2+2+3 — один із видів 7/8.
Якщо пульсацій ті самі сім, а довга група переїжджає на інше місце, змінюється все відчуття. Порівняйте нижче 2+2+3 і 3+2+2: ноти ті самі, рухаються лише важкі.
Якщо важко, сповільніть темп. Кілька разів порахуйте вголос разом із музикою, і голос сам почне ділити рахунок на групи.
- Коротко, коротко, довго: довга група остання.
- Довго, коротко, коротко: довга група перша.
Спробуйте: постукайте по столу «РАЗ два РАЗ два РАЗ два три», доки це не стане схожим на танцювальний крок, а потім спробуйте почати з трійки.
Звук фортепіано: Salamander Grand Piano, автор Alexander Holm (ліцензія CC BY 3.0).