Бароко: прикраси, опера й клавесин
Уявіть будівлю, повну золотих завитків, розписаних стель і статуй. Музика епохи бароко, приблизно 1600–1750 років, має ту саму любов до прикрас і драми.
У цьому уроці

Що означає «бароко»?
Вважають, що слово походить від португальського слова, яким називали перлину неправильної форми. Спершу його вживали для дуже оздоблених будівель і картин того часу, а пізніше й для музики.
Як звучить музика бароко
Мелодії бароко часто прикрашені швидкими маленькими завитками, які називаються прикрасами (орнаментами). Знизу все тримає разом сильна басова лінія, яку грають клавесин або орган і віолончель. Це називається basso continuo (генерал-бас).
Музика бароко любить контраст. Група музикантів може раптом заграти тихо, потім голосно, потім знову тихо — як сходи, що ведуть угору й униз.
Перші опери
Опера — вистава, яку співають від початку до кінця, — з'явилася в Італії приблизно 1600 року. Одна з перших великих опер, що виконують і сьогодні, — «Орфей» Клаудіо Монтеверді, вперше поставлена 1607 року в італійському місті Мантуя.
Відомі композитори бароко
Ці композитори жили в Європі, і багато їхніх творів грають і сьогодні.
- Антоніо Вівальді (1678–1741)
- Скрипаль і священник із Венеції. Він написав сотні концертів, серед них «Пори року».
- Йоганн Себастьян Бах (1685–1750)
- Німецький органіст і композитор, який майстерно переплітав кілька мелодій.
- Георг Фрідріх Гендель (1685–1759)
- Народився в Німеччині, жив у Лондоні й писав опери та ораторію «Мессія», вперше виконану в Дубліні 1742 року.
- Генрі Перселл (1659–1695)
- Англійський композитор, який писав музику для театру, зокрема оперу «Дідона та Еней».
Звук фортепіано: Salamander Grand Piano, автор Alexander Holm (ліцензія CC BY 3.0).