Транспонування й модуляція: музика в новій тональності

Переносимо всю пісню

Транспонувати — означає зсунути кожну ноту п’єси вгору або вниз на ту саму відстань. Кожна нота зсувається на однакову кількість півтонів, тому відстані між нотами (інтервали) залишаються точно такими самими. Мелодія зберігає форму, просто починається в іншому місці.

Перша кнопка грає коротку мелодію в C мажорі. Друга — ту саму мелодію, підняту на чотири півтони, в E мажор. У третій дві ноти забули зсунутися, і мелодія раптом звучить як інша пісня.

• У C мажоріПочаткова мелодія.
• Вище, в E мажорКожна нота на чотири півтони вище: та сама мелодія.
• Дві ноти відсталиДві ноти залишилися на місці, і настрій мелодії змінюється.

Навіщо переносити пісню?

Найчастіша причина — голос. Кожен має діапазон нот, які зручно співати. Якщо найвища нота пісні для вас зависока, опустіть усю пісню, доки вона не підійде. Співаки часто просять іншу тональність саме тому.

Іноді музиканти переносять пісню й у тональність, яку зручніше грати на їхньому інструменті. У будь-якому разі слухач чує ту саму пісню, лише вище чи нижче.

• Вище (D мажор)Мелодія піднімається до високої A.
• Нижче (A мажор)Та сама мелодія на п’ять півтонів нижче.

Спробуйте: підспівайте обом кнопкам. Який варіант краще пасує вашому голосу?

Як транспонувати

Спочатку вирішіть, на скільки зсувати: порахуйте півтони від старої початкової ноти до нової, враховуючи чорні клавіші. Потім зсуньте кожну ноту на стільки ж півтонів. Акорди зсувайте так само: під час підйому на два півтони C стає D, а Am — Bm.

Нова тональність має свої ключові знаки, з іншими дієзами чи бемолями. Усі вони показані в уроці «Квінтове коло».

Спробуйте: «Брат Яків» починається з C D E C. Підніміть його на сім півтонів — і він почнеться з G A B G. Зможете зіграти решту на клавіатурі?

Транспонувальні інструменти

Деякі інструменти читають ноти, записані не на тій висоті, яку ви чуєте. Їх називають транспонувальними. Коли кларнетист із кларнетом in B♭ читає написану C, звучить B♭ — на цілий тон нижче. Справжня звучна висота, та, яку зіграло б фортепіано, називається реальним звучанням.

Кларнет in B♭ і труба in B♭ звучать на цілий тон (велику секунду) нижче від написаного. Валторна in F звучить на чисту квінту нижче. Альт-саксофон in E♭ звучить на велику сексту нижче, а тенор-саксофон in B♭ — на октаву й цілий тон нижче. Флейта не є транспонувальним інструментом: вона звучить так, як написано.

Навіщо так писати ноти? Музикант, який грає на кількох інструментах однієї родини, може зберегти ту саму аплікатуру для тієї самої написаної ноти. Саксофоніст може пересісти з альта на тенор і читати ноти так само, хоча звук виходить нижчим. Кнопки грають фортепіанним звуком, як ті самі написані ноти C D E F G звучать на кожному інструменті.

• Написано C D E F GРеальне звучання: те, що грає фортепіано.
• Кларнет або труба in B♭Звучить B♭ C D E♭ F, на цілий тон нижче.
• Валторна in FЗвучить F G A B♭ C, на квінту нижче.
• Альт-саксофон in E♭Звучить E♭ F G A♭ B♭, на велику сексту нижче.

Чому партію переписують

Якби кларнетист просто грав за нотами фортепіано, усе звучало б на цілий тон нижче, і разом вийшла б фальш. Тому партію кларнета пишуть на цілий тон вище: коли фортепіано грає в C мажорі, кларнетист читає в D мажорі, й обидва звучать тими самими нотами.

Послухайте обидва варіанти. У першому ніхто не транспонував. У другому партію кларнета переписано, і дві лінії звучать як одна. (Тут обидві партії звучать фортепіанним звуком.)

• Ті самі ноти: не сходитьсяЛінія кларнета звучить на цілий тон нижче від фортепіано.
• Переписано: разомПартію записано в D, тому обидва звучать у C.

Модуляція: новий дім посередині

Транспонування переносить усю пісню. Модуляція — інше: пісня змінює свою «домашню» тональність по ходу, і нова тональність стає домом, принаймні на якийсь час.

Дуже простий вид часто трапляється в поп-піснях: ближче до кінця музика без жодного попередження піднімається на півтон або на цілий тон, і мелодія звучить знову вже в новій тональності. Це як піднятися ще на одну сходинку: та сама мелодія раптом звучить яскравіше.

• Залишаємося вдомаМелодія двічі в C мажорі.
• На півтон вищеУдруге вона перескакує в D♭ мажор.
• На тон вищеУдруге вона перескакує в D мажор.

Спробуйте: коли наступного разу слухатимете пісню, ловіть ближче до кінця мить, коли все раптом піднімається трохи вище.

М’які модуляції в сусідні тональності

Багато п’єс змінюють тональність м’якше, переходячи в сусідню. Дуже поширений перехід — у тональність домінанти, тональність на п’ятому ступені (з C мажору в G мажор). Інший — у паралельну тональність, «близнюка» з тими самими дієзами чи бемолями (з C мажору в A мінор). На квінтовому колі ці тональності стоять поруч.

Секрет у спільному акорді — акорді, що належить обом тональностям. A мінор живе і в C мажорі, і в G мажорі, тож музика може пройти через нього в G; потім нова нота F♯ каже вуху, що ми прийшли. У другому прикладі F мажор (він є і в C мажорі, і в A мінорі) веде до E мажору, чия G♯ вказує на новий дім — A мінор.

• C мажор → G мажорЧерез A мінор і D7 до нового дому на G.
• C мажор → A мінорЧерез F і E мажор до нового дому — A мінору.

Продовжуйте досліджувати

• Квінтове колоДванадцять тональностей розставлено по колу, як години на циферблаті. Натисніть тональність, щоб побачити її дієзи й бемолі, мінорного близнюка й акорди, що до неї пасують.
• ГамиГама — це ряд нот, що піднімається сходинка за сходинкою за простим рецептом. Виберіть будь-яку початкову ноту й послухайте мажор, мінор, пентатоніку, блюз та інші гами.
• ІнтервалиІнтервал — це відстань між двома нотами, як кількість сходинок між двома людьми на сходах. Послухайте кожен інтервал і навчіться його рахувати.