Ударна установка: з чого вона складається, як звучить і як на ній грати

Знайомтеся: ударна установка

Ударну установку ще називають барабанною установкою, а англійською — drum kit, drum set або trap set. Це «невеликий змішаний набір ударних, на якому грає один музикант»: кілька барабанів і кілька тарілок, і на всьому цьому грає одна людина. Вона тримає ритм у році, попі, джазі й багатьох інших стилях.

Назва trap set походить із ранніх часів. Барабанщики використовували всілякі пристосування для звукових ефектів — англійською contraptions, — і це слово скоротили до traps.

Сталого складу немає. Yamaha пише, що якщо вже називати базову установку, то це п’ятипредметна: великий барабан, малий барабан і три томи, рахуючи підлоговий, а з тарілок — райд, креш і хай-хет. Дехто додає другий великий барабан, більше томів або дрібниці на кшталт вуд-блока.

У систематиці Хорнбостеля — Закса, за якою науковці класифікують інструменти, барабани — мембранофони: вібрує натягнута мембрана. Тарілки — ідіофони: вібрує весь інструмент. Отже, ударна установка — суміш того й іншого. Цікавий факт: підвішена тарілка, по якій б’ють ззовні, потрапляє до тієї самої групи, що й дзвін.

Родина

Ударні

Класифікація

Поєднання мембранофонів та ідіофонів (Хорнбостель — Закс 211.212.11--111.242.121, редакція MIMO)

Діапазон (реальне звучання)

Сталого діапазону немає: більшість частин не має чіткої висоти звуку

Ключ

Нейтральний (ударний) ключ: дві короткі вертикальні риски

Транспонування

Не транспонувальний інструмент

Розміри (приклад)

Yamaha Stage Custom Birch, 5 предметів: великий барабан 22", малий 14", томи 10" і 12", підлоговий том 16"

З чого складається ударна установка

Барабани установки здебільшого дерев’яні. Лише малий барабан роблять із багатьох матеріалів, наприклад із дерева чи металу, щоб музикант міг вибрати. Колись мембрани (пластики) робили зі шкіри тварин, а сьогодні більшість — із тонкої пластикової плівки.

Тарілки роблять із бронзи — сплаву міді й олова, іноді з невеликою домішкою срібла. Наприклад, SABIAN робить сплав B20 із 80% міді та 20% олова зі слідами срібла. Зазвичай установку розставляють від маленьких і високих ліворуч від барабанщика до великих і низьких праворуч. Єдиний виняток — найбільший з усіх, великий барабан біля ніг барабанщика.

Деякі деталі розташовані всередині або позаду інструмента, і на малюнку їх не видно; їхні номери показують приблизно, де вони.

12345678910

1. 1
   Креш-тарілка crash cymbal

   Позначає гучні акценти. Zildjian описує її як тонку й легку, з вибуховим яскравим звуком, що швидко згасає.

2. 2
   Райд-тарілка ride cymbal

   Найбільша й найважча тарілка в установці. Її звук темніший, і кожен удар чути виразно.

3. 3
   Хай-хет hi-hat

   Дві тарілки, звернені одна до одної. Педаль під лівою ногою розкриває й закриває їх, а ще по них можна бити паличкою.

4. 4
   Томи tom-toms

   Барабани, закріплені на великому барабані або на стійці. Що менший том, то вище він звучить.

5. 5
   Малий барабан snare drum

   Наймілкіший барабан, і саме в ньому найбільше чути характер барабанщика. Його корпус буває дерев’яним або металевим.

6. 6
   Підструнник і механізм натягу snares / strainer

   Ряд тонких дротяних пружин під нижньою мембраною. Важіль механізму притискає їх до мембрани або відводить від неї й задає, наскільки туго вони натягнуті.

7. 7
   Підлоговий том floor tom

   Том, що стоїть на підлозі на ніжках або на стійці. Звучить низько.

8. 8
   Великий барабан (бочка) bass drum / kick drum

   Найбільший і найнижчий барабан. Він стоїть на боці, з мембраною з кожного боку; у деяких передніх мембранах прорізано отвір.

9. 9
   Педаль і калатало великого барабана pedal / beater

   Нога натискає педаль, і калатало б’є по великому барабану. Педаль може працювати через металеву тягу, ремінь або ланцюг.

10. 10
    Обід, кріплення й натяжні гвинти hoop / lug / tension rod

    Обід притискає мембрану до корпусу. Натяжні гвинти проходять крізь обід у кріплення на корпусі; якщо підтягувати гвинти, мембрана натягується.

Звідки береться звук

Паличка вдаряє по натягнутій мембрані, мембрана рухається вгору-вниз і штовхає повітря — так виходить звук. Це трохи схоже на гумку: що тугіше її натягнути, то вищий звук. А що більший барабан, то нижчий звук.

Але мембрана коливається не так охайно, як струна. Вона коливається одразу багатьма способами, і їхні частоти не кратні найнижчій; в ідеальної мембрани друга форма коливань приблизно в 1,59 раза вища за першу. Це як натовп, де кожен гуде свою ноту: можна зрозуміти, чи звучить натовп високо чи низько, але заспівати у відповідь одну ясну ноту не вийде. Тому барабани не мають чіткої висоти звуку, хоча все одно звучать вище чи нижче.

Більшість барабанів установки мають дві мембрани, а між ними замкнене повітря. Ударте по верхній — вона стисне повітря, повітря штовхне нижню мембрану, і цей поштовх ходить туди й назад, доки не стихне. Уявіть два батути, з’єднані повітряною подушкою: стрибнете на один — рухається й другий. Тому рухи двох мембран ідуть парами: іноді вони рухаються в один бік, іноді в протилежні.

Секрет малого барабана — знизу. Коли ви вдаряєте по верхній мембрані, нижня тремтить і весь час б’ється об притиснуті до неї пружини підструнника, і це додає яскраве деренчання. Відведіть підструнник — і барабан звучить зовсім інакше. В експерименті Yamaha мотузка, гумки й целофан майже нічого не давали, а найближчою до справжнього підструнника виявилася рибальська волосінь, бо пружинам потрібні певна вага й пружність.

Корпус працює як ящик гучномовця, що звучить разом із мембранами. Великий або глибокий корпус звучить густо й повно, маленький або мілкий — яскраво й легко. У корпусі є й маленький отвір для повітря. Без нього звук придушений, а у великого барабана він ще й пом’якшує віддачу, яку відчуває нога, коли мембрана вигинається й пружинить назад.

Великий барабан — потужний інструмент: в одному експерименті оркестровий великий барабан на піку видавав до 20 ватів звукової потужності, більше за будь-який інший інструмент оркестру. Коли по ньому б’ють дуже сильно, мембрана на мить натягується тугіше, тому звук починається приблизно на 10% вище, майже на цілий тон, а потім сповзає вниз, поки коливання стихають.

Тарілка — тонка металева пластина, і від удару вся вона коливається одразу багатьма способами. Ці коливання теж не кратні найнижчому, тому тарілка не має чіткої висоти звуку. Науковці розгойдували тарілки машиною на одній-єдиній частоті й поступово посилювали поштовхи. Коливання з правильних ставали дедалі безладнішими, доки не стали хаотичними, і цей хаос звучав дуже схоже на тарілку, по якій сильно вдарили калаталом. Тонкі тарілки легко доходять до такого стану, і, за словами дослідників, саме це дає крешу його мерехтливий звук.

Спробуйте: натягніть харчову плівку на миску й закріпіть її гумкою. Постукайте по ній паличкою для їжі. Потім натягніть плівку тугіше або слабше й послухайте: звук стає вищим чи нижчим? Насипте зверху кілька зернят рису й постукайте знову: рис, що підстрибує, показує, як вібрує плівка.

Як грати

Поставте стілець так, щоб, коли ви сидите, права нога була просто перед великим барабаном. Розслабтеся, не сідайте надто далеко назад і тримайте вагу на середині сидіння. Права нога стоїть на педалі великого барабана, ліва — на педалі хай-хета. Більшість барабанщиків грають схрещеними руками: права рука на хай-хеті, ліва на малому барабані. Шульги можуть не схрещувати руки й грати на хай-хеті лівою рукою, а на малому барабані — правою.

Тримайте паличку на відстані приблизно від чверті до третини її довжини від кінця; кожна паличка має точку балансу, де вона відскакує найлегше. Затисніть її між подушечкою великого пальця й першим суглобом вказівного, а решта три пальці нехай лежать вільно. Паличка — на одній лінії з передпліччям. Коли обидві палички тримають однаково, це називається симетричним хватом (matched grip); традиційний хват складніший.

Удар по барабану схожий на те, як ведуть баскетбольний м’яч: ви штовхаєте його вниз, а вгору він повертається сам. Це удар із відскоком — один із найважливіших способів грати без затиску. Yamaha пише, що правильно не стискати палички весь час, а докладати зусилля лише в момент удару, — і тому навіть професіонали іноді впускають паличку. Перед початком тримайте палички перевернутою літерою V, кінчиками на 2–3 см над серединою мембрани, а не на ній, інакше ви нашумите ще до початку.

Для ніг є два основні способи. З піднятою п’ятою (heel-up) ви натискаєте всією ногою: легко грати голосно, важко тихо. З опущеною п’ятою (heel-down) працює гомілковостопний суглоб: легко грати тихо, важко зберігати гучність.

По райду грають кінчиком палички, по крешу — її плечем, там, де паличка потовщується. Малий барабан має багато звуків: одночасний удар по ободу й мембрані — відкритий римшот. Для закритого римшота (крос-стика), який використовують у босанові та інших стилях, паличку притискають великим і вказівним пальцями й б’ють по ободу заднім кінцем. У джазі й баладах замість паличок часто грають щітками, це набагато тихіше.

Барабанщики розучують рудименти — базові схеми ударів. Percussive Arts Society (PAS) налічує 40 міжнародних рудиментів у чотирьох групах: дроби, парадидли, флеми й дреги. Товариство радить грати повільно, потім швидко, потім знову повільно.

• Базовий грув восьмими (8-beat)Права рука грає восьмі на хай-хеті, ліва б’є по малому барабану на 2-гу й 4-ту долі, права нога — по великому барабану на 1-шу й 3-тю. Один із найпростіших грувів.
• Грув шістнадцятими (16-beat)Ноти на хай-хеті вдвічі дрібніші — шістнадцяті, — тому грув звучить щільніше.
• Хай-хет закритий і відкритийКоли тарілки стиснуті, звук короткий і щільний; якщо їх розкрити, вони дзвенять довше й гучніше.
• Тримаємо час на райдіТой самий грув, але права рука грає на райд-тарілці: кожен удар чіткий і окремий.
• Гоуст-нотиДуже тихі удари по малому барабану між звичайними. У нотах для ударних їх позначають дужками навколо голівки ноти.
• Збивка з виходом на крешНаприкінці частини грув зупиняється, і барабанщик проходить дробом від малого барабана до високого тома й до підлогового, а потім потрапляє на креш разом із великим барабаном.

Як читати ноти для ударних

Більшість частин ударної установки не мають чіткої висоти звуку, тому немає й написаної висоти, яку треба переводити в реальне звучання. Установка не є транспонувальним інструментом, і діапазону у звичному розумінні вона не має. Ноти для ударних зазвичай пишуть із нейтральним ключем — двома короткими вертикальними рисками, — і це означає, що кожна лінійка чи проміжок позначає інструмент, а не висоту.

Для барабанів використовують круглі зафарбовані голівки нот (●), для тарілок — голівку у вигляді ×, і ті, і ті мають штилі. Твердого правила, який інструмент на якій лінійці, немає; Yamaha зазначає, що кожен автор пише трохи по-своєму. Тому до партій ударних зазвичай додають розшифровку. Percussive Arts Society видало посібник Нормана Вайнберга зі стандартного запису для ударної установки (Guide to Standardized Drumset Notation), щоб допомогти писати зрозумілі партії.

Ось одна поширена схема з університетської розшифровки для ударних. Великий барабан — у першому проміжку, підлоговий том — у другому проміжку, малий барабан — у третьому проміжку, середній том — на четвертій лінійці, маленький том — у четвертому проміжку. З голівками ×: хай-хет паличкою — на п’ятій лінійці, райд — у проміжку над нотним станом, креш — на першій додатковій лінійці згори, хай-хет ногою — у проміжку під нотним станом.

Ще кілька знаків: + означає закрито або приглушено, o — відкрито й дзвенить, а дужки навколо голівки ноти — дуже тиха гоуст-нота. RH, LH, RF і LF означають праву руку, ліву руку, праву ногу й ліву ногу. Іноді в партії просто написано «fill in» — і ви імпровізуєте збивку, або тільки «Bossa Nova» з хвилястою лінією — і ви граєте свій грув босанови.

Послухайте

• Від великого барабана до малогоЩо більший барабан, то нижчий звук: великий барабан, підлоговий том, високий том, потім малий барабан із деренчанням підструнника.
• Три види тарілокЗакритий хай-хет звучить коротко, відкритий дзвенить; у райда чути кожен удар; креш — яскравий сплеск, що швидко згасає.
• Мембрана й обідПорівняйте удар по мембрані малого барабана із сухим клацанням по ободу.
• Усі чотири кінцівки разомВеликий і малий барабани дають основу, хай-хет ділить долю на дрібні шматочки, а креш позначає початок.

Історія та родичі

До появи ударної установки на великому барабані, малому барабані й тарілках часто грали різні люди. Хронологія Vic Firth починається з 1865 року, після Громадянської війни в США, коли барабанщики почали пробувати самотужки виконувати роботу цілої групи ударних. Спершу з’явився double drumming: обидві руки грали на великому й малому барабанах, без ніг.

Ударна установка з’явилася в США наприкінці XIX століття разом із регтаймом і джазом. Барабанщик із Нового Орлеана Едвард «Ді Ді» Чендлер, можливо, одним із перших грав на великому барабані простою ножною педаллю, а руками — на малому, і з нього цю історію часто починають; Смітсонівський інститут зазначає, що інші робили це й раніше. На єдиній відомій його фотографії, 1896 року, з оркестром Джона Робішо, у кутку видно педаль на великому барабані.

1909 року Вільям Ф. Людвіг запатентував пружинну педаль для великого барабана. Надійна й зручна в перенесенні, педаль стала постійною частиною установки, а до 1920-х років — стандартом. Хай-хет виріс із пари з’єднаних шарніром дощечок із маленькими тарілками, що стояли на підлозі; звичний нам хай-хет склався з кінця 1920-х приблизно до 1930 року.

На початку XX століття барабанщики додали до установки китайські барабани, а приблизно в 1930-х їх замінили томи на стійках. Джин Крупа разом з Аведісом Зільджяном працював над набагато тоншими тарілками, і так з’явилися перші креш- і сплеш-тарілки для установки. У 1930–1940-х роках тарілок стало більше, багато пристосувань для звукових ефектів зникли, і склалася сучасна установка.

У 1940-х Кенні Кларк переніс основний відлік часу на райд-тарілку, а на великому й малому барабанах почав вставляти несподівані збивки, відповідаючи солістові. Пластикові мембрани з’явилися в середині 1950-х: Evans каже, що їх винайшов Чик Еванс 1956 року, а Remo — що компанія випустила першу вдалу синтетичну мембрану 1957 року й отримала патент 1960-го. Пластиковим мембранам не страшні вогкість і перепади температури, тому доглядати за ними простіше, ніж за шкіряними.

Предок малого барабана — середньовічний європейський барабан табор. На більших таборах грали двома паличками, а пружини перенесли на нижню мембрану; так з’явився side drum («боковий» барабан), який із XIV століття крокував зі швейцарською піхотою разом із флейтами-фіфами. Тарілки прийшли до Європи з Османської Туреччини у XVIII столітті. За версією Zildjian, 1618 року вірменин Аведіс I відкрив у Константинополі таємний спосіб обробки сплаву й почав робити з нього тарілки, а 1623 року султан дав йому ім’я Зільджян, що означає «майстер тарілок». Серед родичів установки — литаври, конги, бонго й індійська табла.

1. 1618 / 1623
   Аведіс I знаходить свій спосіб обробки сплаву й отримує ім’я Зільджян — «майстер тарілок» (за версією Zildjian)
2. XVIII ст.
   Тарілки приходять до Європи з Османської Туреччини
3. 1865
   Після Громадянської війни барабанщики починають самотужки заміняти цілу групу ударних (double drumming)
4. 1896
   На фотографії оркестру видно педаль на великому барабані Ді Ді Чендлера
5. 1909
   Людвіг патентує пружинну педаль для великого барабана
6. 1927
   Walberg and Auge випускають стійку «чарльстон», близьку до нинішнього хай-хета
7. 1930-ті
   Крупа й Zildjian створюють перші креш- і сплеш-тарілки для установки
8. 1940-ві
   Кенні Кларк переносить основний відлік часу на райд-тарілку
9. Початок 1950-х
   Луї Беллсон привертає загальну увагу до двох великих барабанів
10. 1956–1957
    З’являються пластикові мембрани (Evans і Remo мають кожен свою версію подій)

З чого почати і як доглядати

Щоб вибрати палички, Yamaha радить помахати найтоншою парою, потім найтовщою, а потім іти назад і вибрати найтовщу пару, яка все ще здається легкою. Товщі палички звучать важче й гучніше. Більшість паличок сьогодні з гікорі; клен легший. Круглий наконечник торкається мембрани однаково під будь-яким кутом, тому звучить рівно й підходить початківцям; нейлонові наконечники відскакують сильніше й звучать гостріше за дерев’яні.

Удома можна почати з тренувального педа. Yamaha радить пед на стійці, щоб можна було сидіти й водночас тренувати ноги, і каже, що її гумовий пед міцний; сітчасті педи можна підтягувати, але від гри вони потроху слабшають, і їх час від часу треба міняти.

Барабани зазвичай не налаштовують на до-ре-мі. Кожен барабан налаштовують так, щоб він добре звучав і подобався вам, з однаковою висотою по всій мембрані. Спершу закрутіть усі гвинти пальцями до упору, потім потроху підтягуйте їх барабанним ключем навхрест, як гайки на колесі машини, щоб мембрана не морщилася.

Єдино правильного способу налаштувати дві мембрани немає: усе залежить від звуку, який ви хочете. Yamaha пише, що дві мембрани з однаковим натягом звучать довго, але не дуже гучно; якщо нижня мембрана слабша за верхню, звук коротший, а атака сильніша, а якщо нижня тугіша — звук гучніший і довший.

• Після гри протирайте барабани, особливо металеві частини, які можуть іржавіти, і різьбу, яка може заїдати.
• Мембрани зношуються. Послабте мембрану: якщо видно вм’ятини там, куди влучає паличка, час її міняти. Ті, хто багато займається, міняють мембрани приблизно раз на пів року. Першого разу попросіть показати, як це робиться, у музичній крамниці або досвідченого барабанщика.
• Підструнник теж зношується: у тих, хто багато грає, — приблизно раз на пів року-рік. Якщо пружини почали розходитися, міняти його вже час.
• Новіші тарілки мають прозоре захисне покриття; достатньо сухої м’якої тканини. Якщо користуєтеся поліроллю для тарілок, дотримуйтеся інструкції, зітріть її повністю й не перестарайтеся: якщо сполірувати борозенки на поверхні, звук зміниться.
• Тріснуту тарілку краще віднести до спеціалізованої майстерні; навіть після ремонту вона звучатиме трохи інакше.
• Якщо палички весь час вилітають із рук, спробуйте обмотку для паличок (гріп-стрічку) або віск для хвату.

Продовжуйте досліджувати

• УдарніПо ударних б'ють, їх трясуть або труть. Дізнайтеся про барабани, ударні з певною висотою звуку та ударну установку.