Саксофон: як він улаштований, як звучить і як на ньому грати

Знайомтеся: саксофон

Саксофон — металева трубка з конічним каналом: усередині вона стає дедалі ширшою донизу. Коли ви дмете, тростина (тонка пластинка з очерету) на мундштуку вібрує, і з цього починається звук.

Він зроблений із латуні, то чому ж це не мідний духовий? Родини інструментів поділяють за тим, як починається звук. Музиканти на мідних духових змушують вібрувати губи, а в саксофона є тростина, тому він дерев’яний духовий. Його звук добре зливається і з мідними, і з дерев’яними духовими.

Саксофони бувають кількох розмірів. Чотири найпоширеніші — сопрано, альт, тенор і баритон. Альт майже завжди in E♭, тенор майже завжди in B♭.

Альт схожий на літеру J, а його шийка (коротка трубка, на якій тримається мундштук) зігнута майже на 90 градусів. Тенор більший, із більшими мундштуком і тростиною, а його шийка вигнута хвилею. Більшість сопрано прямі, а в баритона шийка вгорі закручена петлею.

Родина

Дерев’яні духові (одна тростина)

Класифікація

Хорнбостель — Закс 422.212: язичковий духовий з однією тростиною та конічним каналом

Діапазон (реальне звучання)

Альт від D♭3 до A♭5 (тенор від A♭2 до E♭5)

Ключ

Скрипковий ключ

Транспонування

Альт in E♭: звучить на велику сексту нижче від написаного. Тенор in B♭: на велику нону нижче

Розмір

Альт заввишки близько 70 см; музейний тенор — близько 83 см

З чого складається саксофон

У саксофоні близько 600 деталей, а головних частин чотири: шийка, корпус, коліно й розтруб. На трубці двадцять із чимось звукових отворів, а пальців у вас лише десять. Клапани й тяги дають змогу одним пальцем закривати далекі отвори.

Увесь метал — латунь, сплав міді й цинку. Навіть позолочений чи посріблений саксофон під покриттям латунний.

Деякі деталі розташовані всередині або позаду інструмента, і на малюнку їх не видно; їхні номери показують приблизно, де вони.

12345678910

1. 1
   Мундштук mouthpiece

   Його беруть у рот, і на ньому тримається тростина. Він буває пластиковим, дерев’яним або металевим і надівається на корок на кінці шийки.

2. 2
   Тростина reed

   Джерело звуку. Пласким боком вона лежить на мундштуку й відкриває та закриває щілину для повітря, як маленький клапан.

3. 3
   Лігатура ligature

   Металевий хомутик із гвинтами, що тримає тростину на мундштуку. Від того, де він стоїть, залежить, як вібрує тростина.

4. 4
   Шийка (ес) neck

   З’єднує мундштук із корпусом. Кінець шийки обмотаний корком, щоб мундштук сидів щільно й стрій можна було трохи підлаштувати.

5. 5
   Октавний клапан octave key

   Його натискають великим пальцем лівої руки. Він відкриває крихітний отвір, і та сама аплікатура звучить на октаву вище; один клапан перемикається між отвором на шийці й отвором на корпусі.

6. 6
   Корпус body

   Головна конічна трубка, на якій розташовані звукові отвори й клапани.

7. 7
   Клапани й подушки keys and pads

   Клапани закривають отвори круглими подушками з фетру, обтягнутого шкірою. В альта найбільша подушка — 5 см у діаметрі.

8. 8
   Упор для великого пальця thumb rest

   Під нього ставлять правий великий палець, щоб тримати інструмент.

9. 9
   Коліно bow

   U-подібний вигин, що з’єднує корпус і розтруб. Він складає довгу трубку у форму, яку можна тримати в руках, і змінює звук зовсім трохи.

10. 10
    Розтруб bell

    Кінець трубки, що розширюється; його згортають з одного віялоподібного аркуша латуні й спаюють.

Звідки береться звук

Тростина працює як маленькі дверцята, що то розчиняються, то зачиняються. Коли ви дмете, щілина між тростиною й мундштуком знову й знову відкривається й закривається і рубає рівний струмінь повітря на поштовхи. Ці поштовхи змушують вібрувати повітря в трубці. На найнижчій ноті альта, D♭3, це відбувається приблизно 139 разів на секунду.

Грайте тихо — тростина гойдається м’яко, і звук виходить гладким і м’яким. Грайте голосно — вона розгойдується так сильно, що на кожному циклі повністю ляскає об мундштук. Це як зрізати хвилям верхівки: з’являється багато високих обертонів, і звук стає яскравим.

Що довша трубка, то нижча нота. Відкрити звуковий отвір — усе одно що відпиляти трубку в цьому місці, тому нота піднімається. Для кожного півтону трубка має бути приблизно на 6% коротшою, тож на октаву потрібно 12 отворів. Отвори для високих нот маленькі, для низьких — великі, а великі треба закривати клапанами.

У конічній трубці є всі сходинки драбинки обертонів: у 1, 2, 3 рази вищі за найнижчу частоту і так далі. Друга сходинка приблизно вдвічі вища за першу, тому, перестрибуючи в другий регістр, ви потрапляєте на октаву вище. У кларнета трубка пряма, циліндрична; у його нижньому регістрі здебільшого є лише непарні сходинки (1, 3, 5), тому він стрибає на дуодециму (октаву плюс квінту).

Октавний клапан сам по собі нової ноти не створює. Ніби ви злегка притримали першу перекладину драбинки: він відкриває крихітний отвір, який послаблює найнижчий резонанс, і головним стає другий. У конусі цей найнижчий резонанс і так слабкий, тому найнижчі ноти важко зіграти тихо, зате голосно — легше.

У звуці саксофона є і непарні, і парні обертони — одна з причин, чому він звучить не так, як кларнет. А ще він гучніший за інші дерев’яні духові. Yamaha описує його звук як дуже близький до людського голосу й із найширшим динамічним діапазоном серед усіх дерев’яних духових.

Ваш рот і горло — теж звуковий простір, трохи схожий на маленьку кімнату, у якій деякі ноти дзвенять. Дослідники виявили, що професійні музиканти в дуже високому регістрі альтисимо налаштовували сильний резонанс рота трохи вище за потрібну ноту. Аматори в цьому дослідженні так не робили й не могли зіграти ноти альтисимо.

Спробуйте: знайдіть дві картонні трубки різної довжини, наприклад від паперових рушників і від туалетного паперу. Закрийте один кінець кожної долонею, поплескайте по ньому й послухайте. Довша трубка звучить нижче — так само, як саксофон звучить нижче, коли закрито більше отворів.

Як грати

Саксофон тримається в трьох точках: правий великий палець під упором, верхні зуби на мундштуку й шийний ремінь, який бере на себе більшу частину ваги. Відрегулюйте ремінь так, щоб мундштук діставав просто до губ і вам не доводилося нахилятися. Сидіть або стійте рівно, дивіться вперед і розслабтеся; інструмент стоїть вертикально перед вами й трохи нахилений праворуч.

Амбушур (те, як ви складаєте рот): нижня губа, як подушка, закриває нижні зуби, тростина лежить на цій губі, верхні зуби стоять згори на мундштуку, а куточки рота змикаються навколо нього, ніби ви кажете «о». Не закушуйте. Глибокі сліди зубів на мундштуку зазвичай означають, що ви закушуєте.

Звук, стрій і гучність починаються з дихання. Підтримуйте його животом, щоб повітря йшло з рівною швидкістю, а не затискайте звук ротом. Щоб почати ноту, торкніться тростини язиком і відпустіть — ніби відпускаєте двері, які тримали зачиненими.

Великий палець лівої руки натискає октавний клапан, щоб перейти в другий регістр. Аплікатура в усіх саксофонів здебільшого однакова: та сама написана нота береться тими самими пальцями на альті й на тенорі, хоча до кожного мундштука треба трохи звикнути.

Інші прийоми: гроул — це коли ви гудете чи співаєте під час гри, і звук стає хрипким. Трель — швидке чергування ноти й сусідньої ноти згори. На слепі язик прихоплює тростину й відтягує її, а потім відпускає, і вона з клацанням повертається: виходить ударний ляск. Зміни висоти (бенди) й глісандо виходять здебільшого завдяки зміні форми порожнини рота. Альтисимо — це особливі аплікатури й налаштування рота, щоб грати вище за написану F♯6.

Вібрато вчіть, коли амбушур, руки, дихання й звук уже стійкі, приблизно через рік-два занять. Працюйте щелепою як шарніром, рухаючи її зовсім трішки, щоб висота злегка опускалася й поверталася. Не швидше ніж приблизно шістнадцяті в темпі 72–76 ударів на хвилину; швидше звучить метушливо. Викладачі не радять робити вібрато діафрагмою чи трусити інструмент.

• Витриманий звук (тенор)Рівний довгий звук без вібрато на тенор-саксофоні: за записом D5, реальне звучання C4. Вправи на витримані звуки мають на меті саме таку рівність.
• Вібрато (тенор)Спершу рівна нота, потім та сама нота з вібрато щелепою, на тенор-саксофоні (за записом D5, реальне звучання C4). Послухайте, яку теплу хвилю воно додає.
• Коротка нота з атакою язиком (тенор)Язик відпускає тростину, і вискакує коротка нота, на тенор-саксофоні: за записом D5, реальне звучання C4.

Діапазон і нотний запис

Усі саксофони in E♭ і in B♭ читають ноти в скрипковому ключі. Написаний діапазон — приблизно від B♭3 до F6, і багато альтів і тенорів беруть ще й F♯6. Вище лежить регістр альтисимо, для якого потрібне особливе тренування. Стандартний діапазон — трохи менше ніж три октави.

Саксофон — транспонувальний інструмент: написана нота й нота, яку ви чуєте, різні. Добре те, що всі розміри мають одну аплікатуру, тож у разі переходу на інший саксофон нічого не треба перевчати. Альт звучить на велику сексту нижче від написаного: написана C5 звучить як E♭4. Тенор звучить на велику нону нижче (октава плюс велика секунда): написана F4 звучить як E♭3.

Отже, реальний діапазон альта — від D♭3 до A♭5 (приблизно від 139 до 831 Гц), а тенора — від A♭2 до E♭5 (приблизно від 104 до 622 Гц). Щоб разом із фортепіано звучати в C мажорі, альт читає ноти в A мажорі (3 дієзи), а тенор — у D мажорі (2 дієзи).

Послухайте

• Низька нота тенора: B♭2Тенор-саксофон, за записом C4, реальне звучання B♭2 — майже найнижча його нота. Послухайте густий низький звук.
• Тенор з октавним клапаном: C4Тенор-саксофон, за записом D5, реальне звучання C4. Ця нота береться з октавним клапаном: вона в другому регістрі.
• Висока нота тенора: D5Тенор-саксофон, за записом E6, реальне звучання D5 — біля верхньої межі стандартного написаного діапазону (F6).
• Тенор знизу вгоруТой самий тенор-саксофон піднімається через три регістри: реальне звучання B♭2, C4, D5 (за записом C4, D5, E6).

Історія та родичі

Саксофон — один із небагатьох поширених інструментів, про які відомо, що їх винайшла одна людина, і названо його на її честь: Адольф Сакс. Він народився 1814 року в бельгійському місті Дінан. Його батько теж був майстром музичних інструментів, а Сакс навчався гри на флейті й кларнеті в Брюссельській консерваторії.

Є кілька версій, навіщо він його винайшов: щоб поліпшити звук бас-кларнета; після дослідів, у яких він ставив мундштук із тростиною на мідний інструмент; щоб поєднати сильні сторони дерев’яних і мідних духових; або щоб зробити схожий на кларнет інструмент, який передуває на октаву. Він створив його близько 1840 року, показав у Парижі 1842-го й запатентував 1846-го; патент охоплював 8 розмірів.

Незабаром саксофон узяла на озброєння французька армія, і він поширився в інші країни. Сакс десять років судився з суперниками через свої патенти й на старість був бідним. 1857 року Паризька консерваторія відкрила клас саксофона, і вів його сам Сакс.

В оркестрі один із перших творів із саксофоном — імовірно, «Арлезіанка» Бізе, а в «Болеро» Равеля є соло тенор- і сопрано-саксофона. У США він став популярним сольним інструментом приблизно під час Першої світової війни, а потім одним із найважливіших сольних інструментів у свінгу та джазі. Серед великих джазових саксофоністів — Коулмен Гокінс, Лестер Янг, Чарлі Паркер, Сонні Роллінз і Джон Колтрейн.

Родичі: кларнет теж має одну тростину, але трубка в нього циліндрична, тому він передуває на дуодециму. Гобой і фагот мають дві тростини, і трубки в них теж конічні. А ще Сакс винайшов мідні духові, наприклад саксгорни, на яких грають, змушуючи губи вібрувати.

1. 1814
   У Дінані (Бельгія) народився Адольф Сакс.
2. Близько 1840
   Сакс створює саксофон.
3. 1842
   12 червня Берліоз присвячує Саксу цілу статтю в Journal des Débats; того ж року Сакс оселяється в Парижі й показує саксофон.
4. 1844
   На Французькій промисловій виставці показано бас-саксофон in B♭.
5. 1846
   Сакс патентує саксофон у Парижі; патент охоплює 8 розмірів.
6. 1857
   Паризька консерваторія відкриває клас саксофона, його веде Сакс.
7. 1894
   Сакс помирає в Парижі.
8. Середина 1920-х
   У стандартному джаз-бенді п’ять саксофонів.
9. 1928
   Саксофоніст Джонні Годжес приходить до оркестру Дюка Еллінгтона.

З чого почати і як доглядати

Для першого саксофона добре підходить альт: на ньому легше грати, ніж на сопрано, ремінь бере на себе більшу частину його ваги, і доглядати за ним простіше. Почніть зі стандартного мундштука й тростини жорсткістю близько 2½ і займайтеся витриманими звуками та амбушуром. Мундштук і тростина мають пасувати одне одному, тож якщо не впевнені, запитайте в музичній крамниці.

Жорсткість тростин зазвичай від 2 до 5; що менший номер, то тонша тростина. Тростини 2 і 2,5 вібрують легко й звучать яскравіше; на 4 і 5 грати важче, і звучать вони густіше й тепліше. Тростини зношуються: однієї зазвичай вистачає приблизно на один-два тижні, і коли переходите на нову, звук змінюється; синтетичні (зі смоли) тростини служать довше. Якщо мундштук вузький, а тростина надто м’яка, тростина може притискатися до мундштука, і звук може раптово зникнути.

• Перед складанням нанесіть трохи мастила для корка на корок на кінці шийки, куди надівається мундштук, і не стискайте шийку та клапани, поки складаєте інструмент.
• Після гри зніміть тростину, почистьте мундштук маленькою протиркою (обережно, не пошкодьте його тонкий кінчик), а потім просушіть шийку зсередини.
• Знявши шийку, опустіть протирку в розтруб і витягніть її зверху корпусу, там, куди вставляється шийка (сопрано, альт і тенор; у баритона інакше).
• Якщо подушка мокра, прокладіть між подушкою й отвором чистильний папір і кілька разів злегка натисніть клапан, потім посуньте папір і повторіть два-три рази; не витягайте папір, поки клапан натиснутий.
• Раз на 2–3 місяці капайте по маленькій краплі мастила для клапанів на обидва кінці осей клапанів і витирайте надлишки; якщо клапан рипить — отже, час.
• Не розбирайте клапани самі. Якщо низькі ноти стали погано братися, можливо, якась подушка нещільно закриває отвір; нехай її перевірять у музичній крамниці.
• Кінчик мундштука тонкий і від падіння може тріснути чи відколотися, а це змінює звук.

Продовжуйте досліджувати

• Дерев'яні духові інструментиДерев'яні духові звучать завдяки повітрю, що вібрує всередині трубки. Дізнайтеся, як працюють флейти, тростини й отвори для пальців.
• ФлейтаБез тростини: ви дмухаєте на край отвору. Як влаштована флейта, звідки її звук, як грати і який у неї діапазон.
• КларнетОдна тростина відкривається й закривається, як крихітні дверцята, і повітря тремтить. Будова, стрибок на дуодециму, гра.