Музика романтизму: великі почуття й великі оркестри

Музика, що розповідає історію

Композитори-романтики любили історії, природу й сильні почуття. Твір міг описувати схід сонця, привида, історію кохання або прогулянку лісом. Це іноді називають програмною музикою, бо музика йде за історією або картиною.

Щоб розповідати великі історії, композитори додали більше інструментів. У романтичному оркестрі багато скрипок, додаткові мідні духові та великі ударні, тож він може і шепотіти, і гриміти.

Фортепіано стає зіркою

Фортепіано стали гучнішими, міцнішими й дешевшими, і багато родин могли мати його вдома. Деякі виконавці, яких називають віртуозами, вражали слухачів швидкістю й майстерністю. Фридерик Шопен (1810–1849), польський композитор, який жив переважно в Парижі, писав фортепіанні твори, що звучать як вірші.

Мелодії з рідного краю

У багатьох країнах композитори почали використовувати народні пісні й танці свого народу. Антонін Дворжак писав чеські танці, а Едвард Ґріґ — музику, натхненну Норвегією. Це називають музичним націоналізмом.

Опера і балет

Джузеппе Верді (1813–1901) писав італійські опери, повні відомих мелодій. Ріхард Вагнер (1813–1883) писав величезні німецькі опери, що тривають годинами. Петро Ілліч Чайковський (1840–1893) із Росії написав музику до балетів «Лебедине озеро», вперше показаного 1877 року, і «Лускунчик», вперше показаного 1892 року.

Жінки-композиторки

Багато жінок писали чудову музику в цю епоху, хоча їм було важко працювати професійно. Фанні Мендельсон (1805–1847) написала сотні творів. Клара Шуман (1819–1896) була однією з найвідоміших піаністок свого часу, а також композиторкою.