Рання музика: хорал, замки й друковані сторінки
Задовго до фортепіано й симфоній музика жила в церквах, замках і на сільських майданах. Ось голоси Середньовіччя та Відродження і винахід, що допоміг їм поширитися.
У цьому уроці

Хорал: одна мелодія, багато голосів
У ранньому Середньовіччі музика в європейських церквах була здебільшого хоралом: однією мелодією, яку всі співали разом, зазвичай без інструментів. Його часто називають григоріанським хоралом. Назва походить від імені папи Григорія I, який, за легендою, зібрав ці мелодії, хоча фахівці тепер вважають, що вони складалися багато років, а стиль почав набувати форми приблизно з 800 року.
Хорал плине, як мова. У ньому немає виразного пульсу й тактів, а записують його раннім видом нотації: квадратними нотами на чотирьох лініях.
Гільдегарда Бінгенська
Гільдегарда Бінгенська жила з 1098 до 1179 року на території нинішньої Німеччини. Вона була настоятелькою монастиря, а ще письменницею, мислителькою та композиторкою. Вона написала багато хоралів і віршів, і значну частину її музики виконують досі.
Вона одна з перших композиторок, чиє ім'я та багато творів нам відомі.

Пісні повсякденною мовою
Не вся музика була для церкви. На півдні Франції приблизно з 1100 року поети-музиканти, яких називали трубадурами, співали пісні про кохання та пригоди мовою, якою люди говорили щодня, а не латиною. Співаючи, вони іноді грали на лютні, на скрипці-фіделі або на маленькій арфі.
Багато мелодій одночасно
Поступово співаки почали співати більше ніж одну мелодію водночас. Це називається поліфонія, що означає «багатоголосся». Вона з'явилася в ранньому Середньовіччі, а в Парижі музиканти, пов'язані з собором Нотр-Дам, написали деякі з найвідоміших ранніх поліфонічних творів, приблизно в 1160–1250 роках.
У добу Відродження, приблизно в 1400–1600 роках, композитори зробили так, що голоси м'яко зливалися, і в кожного співака була гарна власна лінія. Жоскен Депре (приблизно 1450–1521) і Джованні П'єрлуїджі да Палестріна (приблизно 1525–1594) були двома з найшанованіших.
Друк змінює все
У 1501 році Оттавіано Петруччі у Венеції надрукував книгу пісень рухомим шрифтом. До того кожен музичний твір доводилося переписувати від руки. Друковані ноти були дешевші й їх було легше пересилати, тож пісні могли мандрувати в нові міста й країни.
Спробуйте: заспівайте з другом просту пісню двічі, і вдруге почніть на один рядок пізніше. Ви створюєте власну поліфонію.
Звук фортепіано: Salamander Grand Piano, автор Alexander Holm (ліцензія CC BY 3.0).